Олексій Лукьянов
Кандидат історичних наук
Голова Луганського регіонального представництва
ВГО "ЕЛІТА ДЕРЖАВИ"

ФОРМУВАННЯ ДЕЯКИХ ГРОМАДСЬКИХ РАД – ПРИКЛАД ЗАКРИТОСТІ ОРГАНІВ ВЛАДИ ДЛЯ ІНСТИТУТІВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Відомі резонансні події навколо формування громадських рад при центральних та місцевих органах виконавчої влади на початку 2013 року виявили, нажаль, бажання керівництва деяких органів влади сформувати малочисельні бутафорські громадські ради, які не будуть створювати для влади «жодних проблем». При чому намагалися здійснювати це у максимально закрити від суспільства спосіб, нехтуючи правами громадян, представників громадських організацій.
Розглянемо приклади січня 2013 року, як це відбувалося в Києві з громадськими радами при МВС та при КМДА.
27 січня 2013 року у правоохоронному органі нашої держави – Міністерстві внутрішніх справ України шляхом порушення правових норм (зокрема постанови КМУ від 3.11.2010 р № 996) відбулося формування «кишенькової» громадської ради при МВС у кількості 25 осіб (як було повідомлено на сайті МВС: «Рада сформована з 25 представників громадських організацій, які висловили бажання працювати над позитивними змінами у відомстві» http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/812085. При цьому, більше 40 представників громадських організацій, які з ранку 27 січня прибули до Міністерства внутрішніх справ, не були допущені до участі в установчих зборах щодо формування складу Громадської ради при МВС України. Серед недопущених до участі в установчих зборах опинилися навіть представники ветеранів МВС, полковники у відставці. При цьому за Положенням КМУ № 996 установчі збори щодо формування громадської ради при будь-якому органі влади повинні проходити відкрито для громадськості та представників ЗМІ, а не таємно від суспільства на режимному закритому об’єкті, якими є приміщення МВС. В постанові немає норм щодо не допуску осіб, які подали документи для участі у зборах. При цьому час проведення зборів було перенесено на годину раніше, про що на сайті МВС з’явилася інформація менше ніж за 12 годин до початку заходу. Таким чином дії ініціативної групи (Анатолія Коваленко, Наталії Бородич, Вадима Трофімова) з формування громадської ради при МВС мають у своєму складі ознаки правопорушення (звичайно встановити це за законом може лише суд). Без сумніву дії ініціативної групи без дозволу керівництва міністерства були неможливі. Наведені факти породжують сумніви щодо легітимності громадської ради при МВС і посилюють недовіру громадськості до цього органу, що йде у протиріччя з красномовною заявою міністра Віталія Захарченка на сайті МВС "Головний критерій оцінки роботи міліції – рівень безпеки та довіра громадян". Однак від МВС довіри громадським об’єднанням чекати марно!
Сумніви щодо легітимності громадської ради при Київській міській державній адміністрації викликають події 28 та 29 січня у серці Києва з неприпустимими (за Положенням КМУ № 996) перенесеннями установчих зборів, альтернативними зібраннями та жорстокими бійками…, це взагалі дискредитує інститут громадських рад. http://news.liga.net/photo/capital/803796-shturm_glavpochtamta_v_kieve_s...
Як відомо, також з пристрастями та з людськими жертвами відбувалися установчі збори і в Донецькій обласній державній адміністрації (Донеччина – найважливіший регіон, джерело сучасної загальнодержавної владної системи) http://newsper.net/ua/article/region/3/theme/6?id=1932505&date=2013-01-27

Вражає те, які пристрасті часто точаться навколо громадських рад, які майже не мають справжніх механізмів впливу на державну владу, не приймають участі у вирішенні матеріальних питань. Що казати про відносини у сфері бізнесу та державного управління, де рейдерство та корупційні зв’язки в нашій країні стали звичайним явищем. Серед громадських активістів в Україні сформувалися дві нерівних групи: перші, це «проінформовані реалісти», які усілякими способами досягають мети, «домовляються» і входять до вузького кола нових громадських рад, та другі, яких більшість, і які наївно прагнуть до справедливості, законності, демократії.
Ситуація з громадськими радами виявляє слабкість громадянського суспільства в Україні і традиційну закритість влади, небажання влади допускати громадськість до державних справ, навіть надавати інформацію про діяльність владних органів. Правові норми щодо вільного доступу громадян до інформації, відкритості та прозорості діяльності державних органів залишаються більшою мірою на папері (створюють видимість демократичності, прозорості), а на практиці реалізуються дуже складно, вимагають великих зусиль з боку громадськості. Однак постійна, щоденна боротьба громадських об’єднань за підтримання демократії це нормальний стан навіть для розвинутих європейських країн з громадянським суспільством.
Враховуючи загальну антидемократичну тенденцію в нашій державі в останні роки особливо актуальними є питання відстоювання прав.
Отже розглянемо типові порушення Постанови КМУ № 996 до яких вдається керівництво державних органів та підконтрольних ініціативних груп при організації та проведенні установчих зборів з формування громадських рад:
1. Прийняття заяв та документів для участі в установчих зборах від уповноважених представників інститутів громадянського суспільства(ІГС) не особисто членами ініціативної групи з реєстрацією заяви, а на так звані поштові скриньки звичайним листом без відповіді про факт отримання чи не отримання документів. Це дає змогу потім заявити що ваші документи взагалі не були отримані. Необхідно вимагати прийняття документів особисто, з реєстрацією і перевіркою їх відповідності вимогам;
2. Зміна дати і місця проведення зборів, іноді це відбувається за 12 – 10 годин до зборів через оновлення інформації на сайті. Існує практика перенесення зборів на день раніше (звичайно щоб більшість «непоінформованих» не змогли бути присутніми, а прийшли лише «свої»). Треба уважно щоденно (майже кожну годину) відстежувати інформацію про збори. Хоча за Постановою № 996 оголошені за 30 календарних днів до зборів час та місце їх проведення не повинні змінюватися;
3. Відмова представнику ІГС в участі в установчих зборах з причин неправильного оформлення документів. Такої можливості для відмови в Постанові КМУ № 996 взагалі не вказано). Аргументи з приводу невідповідності документів повинні бути надані до часу проведення зборів. Установчі збори повинні проходити відкрито для громадськості та ЗМІ, а не на закритому режимному об’єкті де вхід можливий лише за перепустками. У будь-якому випадку громадяни можуть бути присутніми на зборах як спостерігачі.
4. Під час зборів за пропозицією ініціативної групи (від органу влади) пропонується дуже маленький кількісний склад громадської ради, 25-30 осіб на міністерство, для загальнодержавного органу це дуже мало щоб забезпечити ефективний контроль громадськості. Бажано ініціювати та підтримувати позицію включити до громадської ради всіх присутніх представників ІГС (як відомо з практики в процесі роботи ради протягом перших місяців значна кількість її членів «відсіюється» з причин систематичної не присутності на засіданнях).
5. Рейтингове голосування під час зборів відбувається за підготовленим сценарієм та домовленістю осіб. Це з точки зору правової не можна розглядати як пряме порушення норм. Підтримувати зв'язок з представниками інших громадських організацій та заручатися взаємною підтримкою під час голосування на зборах для успіху та подальшої співпраці було б корисно.
Важливо під час зборів підтримувати оперативний зв'язок з ЗМІ, особливо дієвим є телебачення. Саме висвітлення в телевізійних новинах протиправних проявів діяльності державних органів є найбільш впливовим.
ПРАВО, в суб’єктивному розумінні, ЦЕ МОЖЛИВІСТЬ (у тому числі і право увійти до складу громадської ради), а щоб ця можливість реалізувалася необхідно діяти та протидіяти протиправним намірам, іноді в умовах соціального конфлікту. Українське суспільство лише на початку складно шляху побудови правової держави і роль інститутів громадянського суспільства в цьому процесі найважливіша.

Кроки влади щодо євроінтеграції Ви оцінюєте

Категорія: Опитування, Всього голосів: 188

негативно (66)
позитивно (29)
ситуативно дієві (77)
мені байдуже (16)